Слова Г. Пилипенка та І. Кундіренка
IДе став іскриться попід бором,Багато вже десятків літНад степом, що розкинувсь морем,Наш рідний коледж тут стоїть.Нова щороку перемога:Щороку юні фахівціІдуть в життя з його порогуВ Вітчизни всі кінці. Приспів:Ти лети, наша пісне стокрила,Тобі вторить колоссям земля.Липковатівський коледже милийНаша рідна студентська сім'я. IIІ всюди: на любім уроці,На фермі, в полі і в саду | Перевіряй на кожнім кроціЗнання і силу молоду.І хай не все сьогодні вмієм,Та буде прагнуть кожен 3 насВітчизни виправдать надії,Лиш тільки дайте час. Приспів. IIIСпливуть, мов вир, роки в навчанні,За курсом курс, як день за днем.Здамо екзамен ми останнійІ в світ незвіданий пірнем.Та в спогадах ми ще прилинемНа цей поріг ми знов і знов...Ми здобули свої тут крила,І щастя, і любов. |